Коли приходиш до бабусі, вона завжди густо накриває на стіл, пригощає, тішиться, коли внучка їсть. Бабина хата асоціюється із завше накритим столом, і на свята, і в будні. Бабина хата – це ніжне тепло, що огортає тебе, коли ти переступаєш поріг, роззуваєшся в коридорі, скидаєш пальто, і сідаєш на кухні, вдихаючи запахи їжі. Дивишся, як через вікно в кухню зазирають промені сонця, і як бабуся крутиться на кухні і розпитує тебе про твоє життя. Коли бабуся помирає, в серці залишається велика пустка. Але спогади про бабусин стіл і кухню залишаються на все життя.