Коли зранене серце потребує полікування, воно наче висить в повітрі. Поза часом і простором. Не бачить світ навколо і не усвідомлює, що відбувається. Не відчуває тіла, в якому пульсує. Тоді земля знизу проростає до нього м’якими травами, що ніжно гладять та зцілюють серце. А небо згори посилає ластівок, що несуть серцю милість.